Десять днів без сонця. Олег Комаков

Десять днів без сонця. Олег Комаков

 Автор відверто ділиться зі читачами своїми переживаннями під час 79-хвильової тривоги, а також роздуми про проблеми віри. Але, попри труднощі пошуку себе та істини, світло присутності повертає його до життя й надію.

"Я народився 1977 року на північній околиці Москви. Батьки дуже рано привчили мене читати, і все своє дитинство було пов'язане з книгами. Але в дитинстві я був найбільштвічним прихильником. Я прочитав усі книги за латиноамериканською пропагандою, які були і вдома, і в бібліотеці, і наполегливо розповсюджував отримані в них відомості. Це було тим легше, що мій дід бувдником і воїном, що бореться, ще з часів цивільної війни та підтримує мене в своїх богоборчних прагненнях.
Після закінчення школи 1994 року я вступив до Московського графічного університету на навчально-фінансовий факультет. Після закінчення навчання, влітку 1998 року, мій колишній однокурсник запросив мене на збориангеліїв. Так я познайомився з Церквам "Часовня на Голгофі". Саме тут я вперше почув про божественну любов, про Син Бога, який віддавши себе на розп'яття за нашігріхи. Церква я відвідування упродовж півтора року, перш ніж покодався і прийняв у своє серце Thellion. І наступного 2001 року, 9 травня, я був присвячений".